На главную страницу
Отправить сообщение
Карта сайта

Закрыть
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
 Войти  Регистрация

Филиал ГРДНТ им. В.Д. Поленова
"Финно-угорский культурный центр
Российской Федерации"













Календарь

Митрей дядь



 Кильчö порог вылö тувтчигöн на Анналöн синъясыс Павеллы чуткисны: мыйкö лоöма… Кызь вотö  öтлаын олан да, тöдан…

- Митрей дядь кулö...- сермунöм чужöмöн нурбыльтiс Анна.–Тэнö корö... Мед пö волас...

- Кыдз кулö ? Мыйысь ?– весьöпöртчис Павел. – Тöрыт   на вашъялiс, шмонитiс  мекöд…

- А-а-а,- öвтыштчис Анна.– Кысь ме тöда? Висьöмыд  оз юась.  Сизимдас сайö жö нин...

Шайпаймунöм Павел сьöкыда шмуткысис кильчö пос вылö. Быттьö кодкö агасöн парснитiс сьöлöмувсö, а сэсся тиски костö топöдiс… Мыйся олöм, трасича бугыль! Мыйся грекысь? Нелямын лун на эз коль, кыдз Павеллöн муса мамыс, Нида,  мöдаръюгыдас мунiс. Вежонöн и сылiс дона мортыс. Сьöлöм нюкыртысь  шог. И батьыс, Гордей, уна во нин жö кын муын. А öнi со и Митрей дядь… Бöръя  матысса морт, гöтырысь да челядьысь öтдор…Мыйся олöм?

…Митрей дядь. Öнтип Семен Митрей. Кыдз помнитсьö, сiйö  век вöлi  Пашкöд орччöн. Нэм чöж отсасис  мамыслы, Нидалы. Збыльысь бать кодь. Но Митрей дядь да мам костын некутшöм шуры-муры эз вöв (сиктад он дзеб), кöть эськö Павел ёна кöсйис, мед найö гозйöдчисны. Некутшöм вежöг, майбыр, эз вöв. Митрей дядь Павелъяскöд öти йöрын олiс, важиник, но крепыдкодь на керкаын. Батьыслöн на лэптылöмын. Ёна чуймавнысö тан нинöм. Митрейыс - Гордейлöн, Павел батьлöн, рöднöй вок. Дзоляджык вок…

А Гордей вошлiс вöрын. Кыдзкö тöлктöг, гöгöрвотöма. Вöлi мортыс, и – абу. Парма сiйöс ньылыштiс, кыдз унаöс. Пармаыд стрöг, зумыш. Оз  морттö кö терпит, - ньылыштас.  Сентябр шöрын вöр керкаас Гордейыд мунiс, и бöрсö тай эз лок. Лы ни кучик. Грезд джыннас  кайлiсны корсьысьны, сизим понйöн, агасалiсны, гашкö, дас вöр квартал, а тöлкыс эз  и ло. Кок туй ни вир тусь. И  вöр керкаас – дзим-дзурк. Ставыс места вылас. Сöмын пищальыс да вöралан паськöмыс абу. Унаöн сэк шензисны. Кыдз пö позьö тадз воштысьны ? Бордйöн али мый кытчöкö  лэбöма ? Абу  устöм-тоштöм  шпылльö, верстьö мужик, пармасö горт йöрсö моз  тöдö. А вот тай… И понсö мыйлакö вöрас абу босьтöма. А Митипер Öньö,  код юрнас лытöм кывъя морт, сöрлöма: ас вöлясьыс пö Гордей гуасис да дзебсис, деревняысь, семьясьыс бокö пышйис. Колокö пö Камчаткаын нин ? Код юра мужиклысь сöрöмсö, дерт, некод эз кывзы. Гоз-мöдысь Öньöлы весиг пель бокас таысь веськавлiс. И век жö збыльысь тешкодя воши Гордей, нинöм и шуны. Некутшöм пас эз коль. Павеллы сэк нёль арöс вöлi, зэв на ичöт... Кага. Бать чужöмсö ру пыр помнитö.  Кöдзыдöн, буракö, Гордей вöлöма, этшаысь ки вылас писö босьтлöма…Код тöдас.

Нида  верöс сайö сэсся эз и пет. Öти чуньöн, öти пиöн, и олiс . Павел век жалитiс, мый чой ни вок сылöн абу. Думнас корсюрö укöрайтлiс  на мамсö.

Сöмын думнас... Сыысь, мый эз öтлаась  Митрей дядькöд. Öти йöрын со пыр олiсны, став мужик уджсö Нидалы Митрей вöчлiс, а вот тай… Öтиыс бöбыль,  мöдыс – дöва. Кöть эськö Гордейлысь шойсö некод эз аддзывлы. Татчöс мужикулов Нида дорö эз жö корасьлыны. Код тöдас…Гашкö, Митрейысь  родiсны.  Гашкö, мыйкö мöдтор найöс  пановтлiс. Öнi сэсся мый, олöм ваыс кывтöма…

     Öдзöс гурйыв восьтöмöн Павел зымöдiс-пырис Митрей дядь дорö. Матыстчис кöрт крöватьын куйлысьлань. Синмас шыбитчис: збыльысь слабитöма. Тöрыт на быттьö мöдпöлöс вöлi, кутшöмкö югъялысь синъяса да шмонитысь.

- Мый повзьöдчан?– нюмъялiгмоз, Митрейöс ышöдiгмоз, шыасис Павел. – Дугды… Анналöн со сьöлöмыс петан выйын, сэтшöма повзьöма. Кувны пö зэвтчöмыд... Мися, Митрей дядь кулас, лешакмашина? Да сiйö сё арöсöдз олас на, миянöс гажöдас на! Мудеритан, Митрей дядь?  Мудеритан вед? Ноко, нюммун!

Крöватьын куйлысь Митрей дядь збыльысь нюммунiс. Но слабиника, мырдöнпырысь, быттьö дой пыр.

- Аттьö, локтiн,- видзöдлiс Павел вылö. – Удитiн… Пуксьы… Татчö пуксьы, крöвать дорышас. Китö вай… Сёрни  эм…

Павел видзчысьöмöн шамыртiс Миртей дядьлысь кисö. А мöдыс чöла видзöдiс Павел вылö. Вушйöм кельыдлöз рöма синъясöн. Видзöдiс, видзöдiс, быттьö бöръяысь…

- Тэ батьтö помнитан?– немвиччысьтöг шыасис.
- Ылöсас, вöтын моз.
- Помнитан, мый сыкöд лои?
- Йöз висьталöм серти. Вöрын вошöма… Арнас, кыйсигас.
- Вошöма… Да, вошöма… Да, Паш… Эз вош батьыд. И мен збыльсö висьтавны колö. Правдасö. Сэсся öд некодлы… Регыд нин мен колис… Мамыд корö... Талун-аски кула. Висьтала… Батьыд эз вош, Павел. Батьыд кулiс. И ме сiйöс вии…

Келснитiсны пуртöн Павел юрвемын. Нетшыштiс кисö, сувтöдiс синсö Митрей дядь вылö. Из моз кынмис.

- Тэ-э-э…
- Да, ме. Нинöм эн шу… Эн на шу. Кывзышт. Мен колö... Тайö мен колö... И мамыдлы колö...
… Митрей да Гордей вокъяс чужисны  кык во костöн.  Семъяын ыджыд вокъяс. А сэсся сьöрсьöн-бöрсьöн куим чой  вöльнöй сьветас петiсны.  Ставыс эськö бур… Но мыйлакö вокъяс ас костаныс челядьдырсянь эз артмыны. Код тöдас, мыйла… Некор эз дорйыв Гордей ичöтджык воксö.
Тшöтшъяяскöд  тыш-венын Митрейöс корсюрö перина моз вöлi дубитасны,- веськодь синмöн Гордей бокö вешъяс, быттьö бокöвöй морт. Кöть Митрей гежöда косясьлiс, рам сьöлöма. Мöдарö, Гордей, колö ли оз ков, быдлаö кулакнас пырлiс. Öбичатöм, нинöм и шуны. И сэк Митрей варыш моз уськöдчывлiс дорйысьны. Öтарсянь и мöдарсянь бара веськавлiс. Сöмын тай Гордей  öтчыд аттьö эз шулы, быттьö сiдзи и колö.

Нида… Рудов юрсиа, банйöм чужöма, раминик нывсö Митрей казялiс дас кöкъямыс арöсöн нин. Быттьö чардбиöн морöсас сэк лыйисны том мортлы. Олiс со таöдз, унаысь  рытпукъяс дырйи воча ныр паныдасьлiс Нидакöд, пöсь ни кöдзыд… Ныв кыдзи ныв,  кык кока да кык киа…

Но кыдз пышъян муслунсьыд? Узьöм ни олöм. Помтöм сьöлöм дой. Вöтын лэбалöм. А вот вемöсыд – мöдджык. Полiс матыстчыны Митрей Нида дорö, полiс висьтавны сылы аслас радейтöм йылысь. Бокисянь кыйкъялiс, любуйтчис… Сэтшöм морт, мый сэсся вöчан. Сöмын армияö мунiгöн öтчыд окыштiс муса нывсö, сь öлöмсö восьтiс. Нинöм эз кор, эз требуйт Нидалысь. Виччысян кö, виччысь…Надейтча…

Митрей армияö мунiс,- Гордей сэсь локтiс. Багатыр кодь. Зумыд, крепыд, яр, видзчысьöй, нывъяс! Тöдлiс Гордей Нида да Митрей йылысь (он дзеб ичöт грездад), тöдлiс: мыйкö на костын эм... Но  буретш Нидаö шашаритчис Гордей, быттьö мöд нылыс сиктын сылы абу. Ылöдлiс том нылöс, крукалiс, гартiс,  сийöс улö сюйис…

Кор Митрей армиясьыд бöр гортас воис, Нида Гордейкöд  гозъяöн нин олiсны. Сьöкыда олiсны, колö шуны. Кань да пон моз. Быд лун гажъялысь Гордей кодзтöм уж моз лытайтiс бокöвöй юбкаяс бöрся, некодысь яндысьтöг. Тшöкыда кисö лэптылiс Нида вылö, пон моз талявлiс–пурлiс. Эз, буракö, радейт. Код юрнас коркö прöступитчис: Митрейöс конйыштöм ради пö тэнö, Нида, крукыльтi. Мед лёк сылы вöчны, дойдны. Некор пö Митрей эз кажитчыв… Вокöн ог лыддьы.

Уна синва сэк кисьтiс Нида. Пидзöс вылас, синвасорöн корис, мед  лэдзас Гордей  ас дiнсьыс, ас вöлянас мынтöдчас. Лэдзсьöма тай! Абу сэтшöм морт Гордей. Понйöй, паньöй, гöтырöй – менам! И сöмын – менам! Сэсся некодлöн. Кöсъя – шыбита, кöсъя – сибöда…

Митрей, дерт, тöдiс, мый вöчсьö вокыслöн семьяын. Аддзис. Армияас  на гижлiсны, мый Гордей да Нида нюсасьöны.  Но нырсö некытчö эз  сюй.  Колö ли? Мый ради? Код ради? Йöз олöм, абу тэнад. Песовтчысь гыöн кывтöма ваыс, сьöдыс и еджыдыс. Да и дузъялiс неуна Нида вылö, мый кокниа Гордейлы сетчöма. Öдйö тай Митрей вунöма. Мый сэтшöмсьыд? И век жö йирис, пыр на йирис мыйöнкö Митрейлысь сьöлöмсö тайö нылыс! Веськодьпырысь зон видзöдiс мукöд нывъяс вылö, быттьö вуджöръяс вылö, эз кыйкъяв, эз баръяв… Вöтъясын пыр на Нидакöд кутчысьöмöн лэбалiс.  И мöдыс, буракö,  та йылысь сьöлöмнас кылiс жö. И коркö  выльысь паныдасьны да сывйыштчылыны налы – быть… Олöмыс сэтшöм.

   Аддзысьлiсны.  Вель унаысь. Гусьöникöн. Тэрмасьöмöн. Йöзысь дзебласьöмöн. Грекыд тай – юмов, номсöдлö... Öти арся субöта лунö ставыс и лоис. Виччысис сэк Митрей Нидаöс Кывтан-Катан ёль бокын, важысла пöрыньтчöм нин вöр керка дорын. Пув вотiгмоз татчö Нидаыс кöсйис волыны…
Ас киöн вöчöм сюмöд чибльöгысь Митрей ырскис кöдзыдысла пинь поткöдлысь сöдз васö. Вирыс ворсiс, сьöлöмыс тiпкис… Локтас, локтас…

Локтiс муса аканьыс, локтiс. Сывйыштчöмöн, ичмонь гозъя моз, пукалiсны керка водзын Митрей да Нида. Чöв олiсны… Нимкодясисны арся гежöд шондiа луныслы. Кывзiсны. Кыдз сяльгис-варгис налы вильыш Кывтан-Катан ёль. Кыдз орчча кондаö азыма колскöдiс сизь. Видзöдiсны. Кыдз  рутш  мыр сайсянь на вылö воча кыйкъялiс  визяорда. Быттьö кöсйис шуны: а, сюринныд, ичмонь гозъя? А сэсся налысь му вылö усьысь вуджöрöяссö тупкис-вевттис нöшта öти вуджöр. Мортлöн. И сiйö здукас кылiс лёк серам. Быттьö абу мортлöн. Зьверлöн.
«Гордей…- кельдöдöм чужöмнас шöпнитiс Нида. – Тэ …»

***

 - Виин, шуан? – скöр синъяссö дувгöдiс Митрей дядь вылö Павел.
- Да-а, - лöня  вочавидзис  мöдыс.
- Кыдзи?
- Пищальысь лыйи.
- Мам дырйи?
- Да…
- Кытчö гуалiн?
- Сы понда и кори…
-Но! Кöнi?
- Кывтан-Катан керкасянь верст джын вылынджык эм Уразнöй  места. Тэ тöдан. Сэн  öти  местаын куим сус дзик быдмöны. Ачым садитлi. Сус дорас крест…
- Да ме сiйö крестсö тöда! Сёысь аддзылi! – горöдiс Павел. – Мый тэ сöран? Али вошласян?  Сэн кутшöмкö староверöс коркö гуавлöмаöсь, и крест пуктылöмаöсь!  Йöзыс тадз шуöны.
- Мед шуöны… Ме крестсö пуктылi… Вежлi нин. Батьыдлöн крестыс, батьыдлöн. И  гуыс сэн…
- Тэ… Да тэ… Некор ог прöстит… И мам… Ачыд кув, а то…!
- Кула. Талун-аски. Прöщайт… Паччöр горсйын дзебöма монпассьö кампет доз. Сэн мамыдлöн письмö. Тэныд. Ме эг лыддьыв. И менам эм жö... Кулöм бöрын лыддьы, кöсъян кö... А öнi мун. Лэдз менö...

Визув тулан моз чепöсйис Митрей керкаысь Павел. Скöрысла тiрöдiс. Сьöд, вуджöра чужöмöн восьлалiс гортас. Быттьö руын, кöнкö тыдовтчис Анналöн повзьöм чужöмыс. «Но, мый, кулö...?»

- Кулас! Татшöмыд! Тэнö да менö гуас сюяс на! – скöрысь горöдiс гöтырыслы.- Сволочь!
- Ме-е ? – сыркмунiс Анна.
- А-а…- öвтыштчис Павел. Сэсся быттьö сайкалыштiс жö. –Нинöм эн шу, Анна. Öнi нинöм эн шу. Коркö... Ставыс коркö... Мöдысь.
…Вöрад дасьтысьны абу дыр. Пищаль –патрон, сукар-сакар, дыш йöзлы – бич-пакет… 
 
 «Кайла вöр керкаö лун-мöд кежлö, кöть  пищальöн шöйтышта… Арся сезон заводитчис, эг на петавлы. Отпускын лыддьыся…» - буркнитiс Павел

Анналы. «А Митрей дядь?»- синвасорöн юалiс  гöтырыс.
- Мый Митрей дядь! Мый Митрей дядь!? – бара горöдсис Павеллöн. – Чеччас!  Абу первойысь! Но бурджык, мед оз чеччы! Кылан, мед оз чеччы! Сылы бурджык!

Шöйöвошöм Анна дыр на видзöдiс верöс вылас. Некор эз аддзыв татшöмöн. Первойысь. Шемöс.

***

Павел збыльысь  вöр керкаас мунiс. Но эз веськыда, эз аслас ордымöд.  Вöчис  Кывтан-Катанлань кытш, Уразнöй местаö кокъясыс да лолыс сiйöс кыскисны. Пу крест дорас. Со и воис тай… Унаысь тан вöвлiс, местасö зэв бура тöдiс. Но мöвпыштны эз кужлы, мый  тан батьыс куйлö. Кыдзкö öнi на эз эскыссьы, некыдз эз эскыссьы… Бать… Павел малалiс кияснас зэрысь да шондiысь сьöдöдöм крестсö. Бать… Прöстит, мый гежöда  казьтывлi. Прöстит, мый тадз… Ловтö вот босьтлöмаöсь, öкаяннöйяс…Час… Ме öнi правдасö тöда. Ставсö тöда. Петкöдла на… Оз на сiдз мын Митрейыд… Сёрни на виччысьö...

Павел вежöрын лэбалiсны мöвпъяс, тупъюр варышъяс моз.  Кодлы öнi сiйö грöзитчис? Ачыс эз тöд, ылöсас…. Но кодкö юрас  дугдывтöг клёнгис:  батьысь колö водзöс босьтны. Кодлыкö таысь колö вештысьны. А вештысяс Митрей. Оз на  кув сiйö, оз… Оз позь. Павеллöн сы дiнö  делö на эм. Помавтöм. Кор дзугöм гöрöдыс разьсяс, сэк Павеллы кокнялас. А мöд ногыс некыдзи. Бöрас татчö Павел выль крест пуктас. Ниаысь, краситöмöс. Дöзьöритны кутас, видзöдны. И сусъяссö оз лэдз пöрöдны.  Но некутшöм гижöд крестас оз ло. Нинöмла бокöвöй йöзлы Павеллысь гусяторсö тöдны. Нинöмла тöдны, мый тан сылöн батьыс куйлö. Быдсяма йöзыс тай эмöсь. Мыш саяд на кутасны кодсюрö чуньнад петкöдлыны, став рöдтö грекуйтны.  Нинöмла… Мый лоöма, лоöма. Он нин бергöд.  Мам паметьсö дойдны да лякöсьтны  Павел оз жö кöсйы. Сьöлöмнас кылö: мамыслöн мыжыс абу. А вот Митрей дядь… Видзчысь… Регыд локта. Он на кув… Татшöмъясыд дыр олöны, сьöкыда кулöны. Мучитчан на… И мед. Мучитчышт.

 …Кык лун Павел лытайтiс  вöрын. Керка матiгöгöрсö лэчкалiс, кытöнсюрö выльмöдчис. Сiдз на шöйтыштiс вöрас, пищальöн, гоз-мöд сьöд тар удайтчис босьтны. Тэрмасьны сылы некытчö. Отпускын тай. Олыштас на, юрсö пальöдыштас, сьöкыд думъяссö разöдыштас.

 …Керка дорö матыстчигöн ылiсянь на кылiс тшын дук. Пармаад ветлысьыд ныриса, пон кодь. Кодкö бипурасьöма буракö, керка дорса кыр йылас, ывлаас, Павеллöн бипур местаас... Сiдзи и эм. Павел аддзис би дорын ноксьысьöс. Сюся видзöдiс, ёсь синъясöн. Тöдмалiс: Илля, воча вокыс (Иллялöн да Павелöн мамъясыс – чойяс).  Чуймискодь (мый Иллялы ковмöма?). Петны али бöр вöрас пырны? Петiс. Дзебсясьтöг восьлалiс, трачкöмöн, матыстчис, чолöмасис. Скупа  юалiс:

- Вошин али мый?
- Тэнö виччыся, - шыасис Илля.
- Мый морысь?
- Аннаыд мöдöдiс. Корис. Митрей дядьöс дзебны.
- Кулiс?
- Да…

Сьöкыда ышловзьöмöн Павел лажыньтчис бипур дорö. Дыркодь чöв олiс. Сэсся нурбыльтiс:

- Тэ менö эн аддзывлы.
- Мый? – эз гöгöрво Илля.
- Тэ менö эн аддзывлы, Илля, - надзöникöн, но чорыда выльпов шуис Павел.- Кылан?  Ме абу тан, ме ылi керкаын. А сiйö местасö тэ он тöд. Сiдзкö, менö эн аддзыв.  Öнi нинöм эн юась, коркö, ковмас кö, ачым висьтала, кыдз да мый. Тэ  прöстö менö эн аддзывлы, кылан!

Гöгöрвотöм,  чуймöм  синъясöн  кыйкнитлiс  сы вылö Илля.

- Но кыдз… А Митрей дядь… Гуавны вед колö. Аннаыд тай со  ыстiс…
- Метöг сэсся некодлы гуавны? Ме сайын ставыс? Али бур йöзыс сиктын бырисны? Илля, кристаради, отсышт рöдвуж сорöн Анналы Митрей дядьöс гуавны.  Буртö помнитны кута, ог вунöд. Лун-мöд мысти гортö локта, сэк гу вылас вола. Öтнам. Некод сэсся оз ков. И тэ дiнö сэк пыравла, Митрей дядьöс казьтыштам..  А öнi ме  ог вермы… Эн юась, Илья… Ог вермы и пом.  Ме сьöд вöрын, зумыш пармаын, ме нинöм ог тöд, нинöм эг кывлы…
Илля, тэ вед мен вок, тэ вед менö эн аддзывлы, тэ мен верит, тэ отсав. Некодлы эн висьтав паныдасьлöм йылысь. Ылi керкаас, шу, мунöма… Öнi лэччы, нуръясьышт да, пемдытöдзыс удитан на. Пöнарöс сета… Гоз-мöд тар эм, босьт, лэччöд, Анналы сет, мед пуас… Шуан: ачыд лыйин.

- А-а-а..- öвтыштiс Илля. – Кыдз кужан. Менам делö - висьтавны. Вот и висьталi. Вöрын кö и – вöрын…Ачыд тöдан. А ме синтöм да пельтöм. Эн шогсьы: Митрей дядьтö гуалам. Став сиктöн петасны. Шань мортыс вöлi.
- Аттьö, Илля, - шöпнитiс  вазьöм синъяса Павел.. – Аттьö... Некодлы эн висьтав… Тэ эн аддзыв… Отсав Анналы, кристаради, ме лун-мöд мысти локта…

***

Илля мунöм бöрын Павелöс войбыд шобрöдлiс. Прамöя эз узь, öтарö мöвпалiс, мöвпалiс… Казьтылiс ассьыс олöмсö, мамсö, Митрей дядьсö. Зiлис перйыны челядь  паметьысь батьсö, сылысь чужöмсö, мыгöрсö,  но тöлктöг. Оз нин  помнит, руын ставыс, руын… Войбыд нар вылын бергалiс, быттьö биа висьöмö услiс. Кузьлунтыр сэсся Павел куйлiс, вöрас эз петавлы. Туплясис. Вомас нянь чир эз босьтлы, сöмын сьöд чайникысь пузьöдöм кöдзыд ва ырскис. И мöд лунас бара некытчö эз пет. И коймöд лунас…

…Эбöстöг, лигышпырысь, ружтiгтыр  нёльöд лунас лэччис гортас. Со и керкаыс… Пырис. Синсö лэдзöмöн , мыжа моз, лöня шуис  Анналы: локтi… Пöсь чай юыштöм бöрын пыр жö веськöдчис Митрей дядьлöн керкалань. Корсис пач костсьыд горссö, перйис мича серъяса, важысла сiмыштöм нин монпассьö кампет доз, восьтiс, гугöдiс. Пызан вылö лэбачьяс моз пластнитчисны  кык письмö да сберкнижка. Öти письмöыс – мамыссянь, мöдыс – Митрей дядьсянь. Восьтiс бöръясö.

«Чолöм, Павел. Лыддян кö письмöсö, сiдзкö, ме мöдаръюгыдын  нин. Мый гижис мамыд, ог тöд. Мода абу йöз гусяторйö пырны. Сберкнижкаыс менам. Предъявитель вылö. Босьт, эн аснырась, семьятö вердны колö. Тэ меным пи кодь век вöлiн, тöдан. И мамыд… Радейтлi ме сiйöс, мый сэсся вöчан, нэм чöж радейтлi. А Гордей кузя… Вок эськö меным. Но вот мамтö öбижайтлiс, морттуйö эз лыддьыв. Ловнас кылiс, мый мам да ме костын мыйкö эм. А  Кывтан-Катанад… Лунöн водз кайис Сьöд ю дорö, вöр керкаас, мамыд сёян сылы лöсьöдiс, колльöдiс йöр сайöдзыс. Но абу тай со кайöма, ылöдлöма, кыйöдчöма. Пищальöн Гордей петiс. Но ме эг вий сiйöс, Павлуш. Ме  рам, и вок вылад киöй оз  лыб. Гордей абу ме кодь. Сiйö ярскöб. Первой менö лыйны кöсйис. Вешйы пö Анна дорысь, а то гырднад пежалан. Ме, дерт, вешйи. Лый, мися. А Гордей гырд синъясöн видзöдö да кыдкö лёкногöн серавлö. Быттьö йöймöма. Век пö тöдi, мый тi гусьöник мошкоритчанныд. Нарöшнö пö том дырйи  мырдди тэнсьыд, Митрей, Нидатö. Мед лёк вöчны. Вокöн пö эг лыддьывлы, абу миян рöдысь, нямöд. Армия костад пö и сюркнялi тайö бабасö. Нинöмöн пö оз торъяв мукöдсьыс, юбкасö кык лун мысти и лэптiс. Некор пö эг радейтлi, век мустöм вöлi… Кыдз  пö думыштла, мый тэкöд, нямöдкöд, сывъясьö да окасьö… Ме пö бабаяссьыд некор эг оравлы, век бöжъяс моз вöтлысисны. Анна тöдö, сёысь аддзылiс. Сэтшöм жö пö ветьöк, весиг кыв эз шулы. А öнi  пö кыкнаннытö гатшöда, чергöда. Но медводз – Аннаöс, Ен водзын сетöм гöтырöс, кырсунöс… И збыльысь чургöдiс пищальтö. Ме гöгöрвои: лыяс. Чеччыштi Гордей вылö, тушаöн, юрöн, киöн-кокöн…Сiйö пищальсö кисьыс эз лэдз, шмуткысис муас, тупыльтчис, да и прöступитчис. Пищальыд ачыс  лыйис, и Гордейлысь боксö розьöдiс. Регыдöн и  кувсис, пöшти нинöм шуны эз удит. Сöмын киргыштiс неуна. А мамыд садьсö воштiс. Пыртi сiйöс кияс вылын Кывтан-Катан керкаас,  нар вылас водтöдi да шебрöдi.. А  сэсся ачым Гордейöс Уразнöяд катöдi да и гуалi. Вот тадз. Öнi тэ ставсö тöдан. Мамыдлы кыв сетлi, мый некодлы ог висьтав лоöмтор йывсьыс. Ачыс корис. Тэныд  висьталi. Кöть кутшöм сьöкыд, но збыльтö  тöдны колö. Верман кö, прöстит. Он кö, - эн. Мен Нидатöг дыш овны, сiйöн и мöдаръюгыдас мöдöдча. Ёнасö некыт оз вись, сiдзи кувтöдча. Вылiас, гашкö, мамыдкöд аддзысьлам на. Кöть абу сэтшöм эскысь.  А тэ сэтчö эн тэрмась, Анна да челядь йывсьыд думайт…»

Вазьöм синъясöн лыддис письмöсö Павел. Юрсö лэдзис, чöв олiс.  Мамыслысь письмöсö восьтiс.

 «Павлуш, тая мамыд. Письмöсö тэныд Митрей менам  кулöм бöрын сетас. Ыджыд грек менам тэ водзын, пиук. Сьöкыд думöн кула. Но быть шу. Павлуш, Батьыд тэнад абу Гордей, батьыд тэнад – Митрей. Мыйöн верман, отсышт сылы пöрысьладорыс. Олыштас на мед, а то радлунсö прамöя эз тöдлы. Став вынсö  сетiс мортыс миян семья вылö. Ме понда да тэ понда тай и олiс. А Гордей менсьым олöмöс лязöдiс, няйт гуранын туплялiс, ветьöк пыдди видзис, кокъяссö чышкалiс. Митрейлысь мырддис. А Митрейöс ме  радейтлi. Сöмын тай öтлаын эг жö лоöй-а… Тан ме мыжаыс, пиук. Сёысь пидзöс вылас Митрейыд сулавлiс, верöс сайö корис, но эг тай вермы. Мыйкö кутiс. А Гордейыд збыльысь вöрын вошис. Енмыслы, буракö, тадз ковмöма. Кувтöдзыс кöть öтчыд шу жö Митрейöс батьöн. Мед нимкодясьö. Шань морт сiйö, да шудтöм. Прöща кора, пиук. Прöстит, мый тадз артмис ставыс. Прöстит, мый ас кадö эг висьтав. Эг тай вермы, сьöлöмöй эз лэпты. Бура олöй. Ме  вылiсянь отсасьны кута. Мöдаръюгыдыс эм, верит. Прöщайт, Павлуш, прöшайтöй, Анна да челядь.  Тэнад мамыд, Нида».

…Бара бöрдiс Павел. Öтнас. Пыдöстöм синва войтъясыс ойдöдiсны мамыслысь письмöсö. Мыйся олöм… Кымын гусятор морт олöмад. Он тай тöд…Нинöмысь тэд каитчыны, мамук. Прöстит тшöтш и Митрей дядь… бать, прöстит, мый весиг гуавнытö эг лок, ыръянитi чуман юра öш моз. Мыйла водзджык правдасö эн висьтав, мыйла помöдзыс дзебин?  Öкаяннöй ме морт, прöститöй… Мыжа ме.  Нэм чöж мыжаöн ковмас овны . Йöй ме, олöмсö эг и гöгöрво, нинöм ог тöд..

***

 Збыльысь унатор эз тöд Павел. И оз нин тöдмав. Висьталысьыс да велöдысьыс тай эз коль. А правдаыс вöлi нöшта мöдпöлöс. Кор Гордей чургöдiс Митрей вылö пищальсö, Нида бадь кор моз ляскысис радейтана морт дорас, топöдчис, зэвтчис… И öти здукöн вежсис! Кöнi сiйö Нидаыс, кодi здук сайын на полöмысла тiрис? Гордей водзын сулалiс  вылын юра, ассьыс дон тöдысь  морт.

- Лый!– повтöг горöдiс Гордейлы гöтырыс. – Лый, изьверг! Сöмын первойöн – меным, а бöрас Митрейлы! И ог пов ме тэысь, злöдейысь!  Дугдi повнысö, полöмыслöн сöптыс потiс. Олöмöс пузувтiн, ловъя юрöн мынтöмтор. Изiн тай, вартiн… Кань варыш моз кокалiн. Митрейысь торйöдiн, мырддин! А ме сiйöс нэмсö  радейтлi , ог дзеб. Öтлаын  сыкöд мöдаръюгыдас кöсъя мунны. Шудаöн. А тэ  кольччы му вылас сьöд ловнад, ов аслад  вожа юбкаяскöд. Тэнад мучитчöмыс водзын на. Век тöдлi, кодъяскöд нюсасин. Дзебсьытöг олiн, повтöг. Менö морттуйö эн пуктыв. Быттьö вуджöр. А öнi лый!  Али киыд тiралö? Али кыв вылад сöмын петук кодь?

- Ха-ха!– вöв моз гöрдлiс Гордей.– Кывъя немöйлöн, буракö, кыв воссис? Сюсьмин öнi,  Митрей дорад? Но-но… Киöй оз тiрзьы, кыкнанытö тан гуала. Свидетельяс абуöсь, вöрыд чöв олас, пармаыс дзебас. Тэ ачыд первой зьмейыс!  Менö укöрайтан, а мужик дырйи мöдкöд милуйтчан?  Уньсала. Кыкнаннытö. Или ме, или тi… Öтлаын олöмас ог нин тöрöй. Вöрас и сiсьманныд, усьöм колодаяс моз… а ме пикöд, Павелкöд, водзö на ола. И шудаöсь на лоам. И нинöм менам пилы татшöм урöс мамсьыд…

- Тэнад пилы?– водзö крапкöдiс Нида.– Тэнад пилы? Тэ абу тыр сюсь, Гордей.  Муслунтöгыд челядьыд оз чужны, Гордей!  Тэ некор эн гöгöрволы тайöс. И некутшöм пи тэнад абу!
-Но,- пыр на пиньяссö петкöдлö  Гордей.– Павелыс нö сынöдысь  усис?
- Эз сынöдсьыс. Со сылöн батьыс! Кодöс ме öнi кута!
- Э-э-э,- Гордейлöн синъясыс вочасöн вежсисны,  еждiсны… Но пыр  дэльöдчигмоз  шуис:- Дзикöдз йöймöмыд, баба,  сöран…

Но чутiкасис нин, чужис нин Гордейлысь юрвемсö писькöдысь мöвп: оз ылöдлы öнi Нида, збыль… Оз ылöдчыны… Оз вермыны. Выль синъясöн видзöдлiс гöтыр  вылас, а кежöдiс видзöдлассö  бледöдöм чужöма Митрей вылö. « Митрей, буракö,  первойысь жö  кылiс. Со тай, бумага кодь…- скöрысь, и öттшöтш быттьö кокньыдпырысь лыйыштiс Гордей юрын мöвп.– Кынмис, кынмис чуймöмысла Митреюшко, дона вок... Зьмей гозъя… Кыкнанныс öткодьöс. Начка, пура… Бöръя олöм подулöс, öти пиöс, мырддисны… Чышкисны… Но видзöдлам на. Помыс лоö на…».

- Но и мед,- быттьö раммыштöмöн, надзöникöн шуис Гордей. – Но и мед. Кодлы кутшöм делö?  Павлик та йылысь оз тöд. Йöзыслы делö абу. А тэ, зьмей, сэсся он нин некодлы висьтав. И Митрейыд вомсö тупкас жö. Да сiйö эз и кывлы, видзöд…Да, Митрей?

Буретш тайö здукас Митрей лов гöннас гöгöрвоис: Гордейыд лыяс. Öнi жö. Нюжмасьтöг.  Бергöдiс топöдчöм Нидаöс, тупкис, мышнас вевттис
Гордейысь. Öдйö, но небыда мынтöдчис Нидаысь. Бергöдчис.

- Энлы!- горöдiс Гордейлы, кодi лэптöма нин кык ствола пищальсö.- Эн кывзы Нидасö, сiйö скöр йывсьыс!
- Ог кывзы? –  ош моз равöзтiс Гордей.– Ог кывзы? Час…
- Сувт! - воча равöстiс  Митрей.– Бабакöд воюйтан?  Меным лый! Сьöлöмö! Но, давай!

 И… чеччыштiс Гордейлань. Эзджык во. Митрейлöн ырыштчöмысь Гордей тöдлытöг вöчис  бöрлань воськов джын да немвиччысьтöг крукасис мыш саяс сулалысь важысла   ротшсялöм мырйö. Усигмозыс нин шковгис öти стволсьыс. Тупыльтчис. Митрей – сы бöрся. Бара эз удит. И вöрын бара кылiс шковнитöм. Лёкысь кыпöдчисны вöр керка дорын луасьысь катшаяс. Кынмисны повзьöм пыстаяс. Йирмöг босьтiс Кывтан-Катан ёльöс…

Гордей вöлi ас садяс на. Но сьöкыда лолалiс, ымзiс. А сэсся вомсьыс ыльöбтiс вир. Ранитöм кöин моз кöнкö омлялiс Анна.

- Тэ мый, тэ мый… Вокан…- топöдiс Гордейöс морöс бердас Митрей. Бöрддзис. – Энлы, часлы… Час, час… Ранатö кöртала, Нида отсалас… Бурдан, ловзян… Гордей, кылан ?

Гордей кылiс на. Митрейлы кажитчис, мый весиг нюмъёвтiс.

- Митрей, вок…- киргис Гордей. – Лои… Кыдз лои... Колö... Абу жаль… Нинöм абу жаль… Вöрас гуав, Уразнöйын… Местаыс кажитчö... Шуöй, мый… вöрö воши… Кыскавны кутасны… Нинöмла… Эн йöзöд… Нидатö видз… Пиöс видз… Питö... Кыв сет…

-Но, но,- морöс бердас öтарö жмитiс Гордейöс Митрей. Бöрдiс. – Тэ уна эн сёрнит, эн майшась… Бурдан… Отсалам…
Сэсся  горöдiс: «Нида !!!»

Кор полiгтырйи матыстчис Нида, Гордейлöн лолыс петiс нин.  Кынмöм, сувтöм синъясöн сiйö веськодя видзöдiс арся енэж вылас, колокö, корсис рудов-лöз небесасьыс мöдаръюгыдö пыран туй. Лимзалöмöн  му вылö  вылö уськöдчис Нида.

- Гордее-е-е-й! Гордеюшко…

Сэсся пуксис. Гудыр синъясöн видзöдлiс Митрей вылö.
- Лыйсис ?

Мöдыс чöв олiс. Пыр на топöдöмöн кутiс ассьыс воксö. Мыйкö шöпкис… Сэсся лöн юалiс:

- Öнтайтö збыль шуин?

 Öнi Нида нин чöв олiс. Нинöм эз вочавидз. Кыв ни джын. Сiйö быттьö эз кыв Митрейлысь юалöмсö. Видзöдiс, видзöдiс Гордейлöн сермунöм чужöм вылö. Кöсйис, буракö,  бöръяысь паметяс сюйны, помнитны…

- Гордей тшöктiс Уразнöйын асьсö гуавны. Бöръя кывйыс. Кыдз шуан? Помöдз  йöзасьöмысь полiс. Мед пö некод жö оз тöд. Мед пö чайтöны, мый вöрын воши…- водзö сёрнитiс Митрей.

- Вöч, кыдз кöсъян…Меным лёк…- шöпнитiс Нида. И воштiс садьсö.

***

Мыйкö тшöкыда бöръя кадö бöрдö Павел! Мыйкö дзикöдз нормис… Вот и öнi бара на синваыс петiс Митрей дядьыслöн гу вылын. Батьыслöн гу вылын. Дзик öтнас тан Павел.  Некод тай оз мешайтчы, оз гартлась.

- Батьö... батьö... прöстит…

  Эз  кывлы, кыдз гу дорас матыстчис Иван Клавдия, сизимдас арöса пöчö..

- Бöрдан, Павел? Бöрдышт, бöрдышт, дитяöй… Тэнад вöрад ветлiгкосттi тай со кувсис Митрейыд… Быттьö виччысьыштны эз вермы. Абу и аддзöмаöсь тэнö вöрсьыд… Бöрдышт, дитя, бöрдышт, некодысь эн яндысь… Бать кодь и вöлi тэд Митреюшкоыд, удтiс-быдтiс… Батьöн и шу дай, оз, майбыр, дöзмы, нимкодь на лоö. Бöрдышт, бöрдышт…

***

Шойна вылын сулалысь сись кодь веськыд пожöм лапъяс костсянь кык морт бöрся сюся видзöдiс пöрысь рака. Виччысис. Аслас ичöтик юрвемнас тöдiс: бара на талун сылы  мойвиис. И бара на сылы номсöдлантор  вом улас сюрыштас. Эз  прöста  татчö  лок этiйö мужичöйыс, эз… Со тай, сумка тыр сёян-юан лэпталiс. И мен мыйсюрö чуктыштас, ставсö öд оз жö сёй?  Важöн нин казялöма: татчö мортыс оз нуръясьöм ради лок, мыйкö мöдтор тай сiйöс кыскö... И гу вывсьыс бöр сёянсö оз нуны... Кокниа олöны этiйö кык кокаясыс, век пöтöсь.

Но öтитор чуймöдö: мыйысь найö быд пöрйö гу вылас лимзалöны-бöрдöны? Мый жалитöны, кодöс жалитöны? Помасис кö олöмыд,- эн жалит... Радуйтчы. Быд здук майшасьны,  кынöмпöт корсьны оз сэсся оз нин ков. Нинöм сэсся оз ков. Тешкодьöсь   йöзыс, тешкодьöсь. Он гöгöрво найöс. Миян, лэбачьяслöн, да и мукöд пемöсъяслöн,  мöдпöлöс олöм-вылöм. Гöгöрвоана, прöстöй… Вöр-ва ног. А этiйяяс… Но гу дiнад мед тшöкыдджыка волöны. Кöть быд лун… Ме со пöрысьми, бордъяс слабитiсны, ылö лэбавны воддза моз ог нин вермы. Олöм помöй тыдалö жö нин. Но ловъя на ! А ловъя  кö,- кокась! Быть… А тайö выльысь лэптöм гу мылькйыс – менам. Öтнамлöн. Кöзяиныс – ме. И некодöс татчö ог нин лэдз.  Ог тай ме ыршась эсiйö неважöн на жö лэптöм  мыльк вылас! Менам чойöй сэн ыджыдалö, и мед ыджыдалас, пöрысьмис жö… А тайö  мылькйыс – менам. И  ковмас ёртасьны этiйö мортыскöд… Эн вунöд татчö ордымтö, бур  морт. И ме йылысь эн жö вунöд. Кыкнаннымлы тайö гуыс колö, ме серти кö. А тэ серти кö....  Мыйла тэ  бöрдан, кык кокаöй? Нинöм тэ он гöгöрво… Он гöгöрвоöй…

- Кар-р-р ! Ка-р-р…!

 
  



Назад в раздел




Календарь праздников


Фотоальбом





Главная | Новости | ФУКЦ РФ | Сообщество
Сайт находится в стадии информационного наполнения.
Ваши замечания и пожелания Вы можете оставить здесь.



Республика Коми, г.Сыктывкар, ул. Ленина, д. 73,
тел./факс (8212) 440-340,
e-mail: [email protected]